Довіра та пам’ять: практики участі в культурі, мистецтві та медіа для довіри та згуртованості спільноти

Фінансування: UCBI

Партнери: Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору», Асортиментна кімната, post impreza, proto produkciia, Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Тривалість: листопад 2022 — лютий 2023

Бюджет: 40 008,03 USD

Координаторка: Альона Каравай

Контакт: office@insha-osvita.org

Наразі необхідно висвітлити, усвідомити та відобразити як наявний досвід повномасштабного вторгнення, так і можливість тривалої війни чи тривалого післявоєнного періоду відновлення. Практики партисипативного мистецтва допомагають суспільству опрацювати травматичний досвід, поки ми ще на війні, а культурні практики вшанування готують ґрунт для рефлексії травматичних подій після її закінчення. Усі разом вони інтегрують складні та важкі теми в суспільний діалог, який є основою для розбудови довіри.

«Довіра та пам’ять» — проєкт, що розширює професійний інструментарій українських митців та мисткинь у роботі з темами вшанування пам’яті. Проєкт поєднує освітні програми та заходи, мистецькі резиденції та серію спеціальних матеріалів у ЗМІ.

Цілі та напрямки проєкту:

Кваліфікаційна онлайн-програма з меморіальних практик для митців, незалежних культурних менеджерів, працівників муніципальних музеїв та представників місцевої влади.

Провели онлайн-курс «Як ми згадуватимемо?» для музейних працівників, працівниць, митців, мисткинь, менеджерів та менеджерок культури. Він складався з 8 лекцій про те, як документувати воєнні події та представляти травматичний досвід у музейних експозиціях. Говорили про нові «музейні задачі» після 24 лютого, досліджували технологію архіву війни, розглядали контекст міжнародної співпраці. Курс було створено у тісній кооперації партнерів: ініціатива Музейний кризовий центр/Museum Crisis Center, Територія Терору та ГО Новий музей.

Офлайн-резиденція для художників і дослідників мистецтва, які працюють на перетині пам’яті та довіри.

Наприкінці 2022 року кураторська команда Асортиментної кімнати відібрала 14 учасників і учасниць резиденції «Коли оповідь було перервано?», мета якої дослідити практику комеморації: від спостереження до осмислення спільного досвіду через мистецьку діяльність. Протягом 2 тижнів резиденти та резидентки брали участь в ознайомчих візитах до музеїв Гуцульщини, були залучені до співпраці з цифровими колекціями та реалізовували свої ідеї під кураторським супроводом Дмитра Чепурного та Антона Усанова.

Результати резиденції були представлені на виставці «За деревом дерево» у січні в Асортиментній кімнаті. З процесом резиденції та оглядом виставки можна ознайомитися на сайті партнерів — проєктного простору Асортиментна кімната.

Офлайн-тренінг для місцевих журналістів і критиків з культурної журналістики.

Для того, щоб дослідити текст як інструмент передачі інформації та знайти орієнтири, які будуть комфортними для читання, разом із post impreza провели 4-денний тренінг «Страх і ненависть у культурній журналістиці».

Говорили про культурну журналістику і критику в Україні та за кордоном, про формати того, як можна писати про культуру, і про те, як тексти про культуру можуть змінювати суспільство. У рамках тренінгу також відбулася публічна дискусія «Як говорити про (су)спільне та про спільну пам’ять через тексти про культуру» про стан культурної журналістики в Україні та готовність суспільства до сприйняття суспільних проблем через тексти.

Спеціальний медіапроєкт про культуру пам’яті в Івано-Франківську та області.

Опублікували 3 тексти про культуру пам’яті, політику пам’яті, комеморативні практики в Івано-Франківську та Карпатському регіоні. Так, у партнерстві з ініціативою «Минуле/Майбутнє/Мистецтво», а також учасниками резиденції «Коли оповідь було перервано?» підготували статтю «Розширення пам’яті. Нові слова, якими ми описуємо війну, культуру і комеморацію». Другий матеріал підготувала Наталія Федоришин на основі розмови з істориком та головою ГО «Меморіал» Василем Тимківим про Демʼянів Лаз — місце масових розстрілів українців, де вже за часів незалежності створили меморіальний комплекс, який зберігає історію для нащадків. В останньому матеріалі історикиня та художниця Наталя Дерев’янко розповідає, як російсько-українська війна роз’ятрила рану пам’яті українського суспільства, про художні комеморативні акти й акценти з 2014-го року та про сучасні мистецькі практики як метод екзистенційної документації воєнного сьогодення.

Всі 3 тексти опубліковані в інтернет-ЗМІ post impreza у період з листопада 2022 по лютий 2023.

За діяльністю медіапроєкту про культуру пам’яті та культурне життя в Івано-Франківську та області можна стежити на сайті партнерів post impreza.